Годувати на публіці чи ховатися: ставлення тернополян та досвід матусь
Щороку з 1 до 7 серпня Україна приєднується до проведення Всесвітнього тижня грудного вигодовування, аби популяризувати таку практику і показати, наскільки молоко матері важливе для здоров’я і розвитку малюка.
Та попри це жінки у всьому світі зіштовхуються з багатьма викликами від суспільства, зокрема, неоднозначним ставленням до грудного вигодовування у громадських місцях.
Що кажуть у Тернополі, якщо на вулиці, у парку чи якомусь закладі мама грудьми годує немовля?
Здебільшого схвалюють. Але за умови, якщо це вимушено і під час процесу мама прикриває груди і малюка. Утім є ті, хто проти, коли це роблять демонстративно. Інші наголошують на інтимності годування. Жінки переважно підтримують цей природній процес, де би він не стався.
Лікарка-психотерапевт, авторка проєкту «Школа щасливого материнства св. Анни» Марія Хомів каже, що мама, яка годує грудьми у публічних місцях, потребує особливої підтримки і розуміння.
«Мама виконує свою материнську функцію всюди, де б не була. Вона – мама. Чи огляд четвертої частини молочної залози може травмувати чиюсь психіку? Людство має зрозуміти, що грудне вигодовування – не заразне, а єдине нормальне й правильне, а вигляд мами, що годує, – це не про вульгарність», – пояснює лікарка-психотерапевт.
Про власний досвід і що відчувають у моменти грудного годування на публіці розповіли тернопільські матусі.
Ірина Зелененька-Процюк виховує піврічну Ксенію. Перші дні після пологів жінка мала труднощі з грудним вигодовуванням, однак твердий намір та руки масажистки допомогли налагодити «молочні ріки».
«Зараз годую всюди і тоді, коли бажає моя крихітка. Медики це називають «годування на вимогу маляти». Найчастіше - в парках, адже через карантин у ресторанах буваємо рідше. На щастя, жодного разу не помічала невдоволення людей. Однак ми робимо це максимально толерантно до інших. Стараємося не демонструвати зайвого, тому прикриваємось», – каже вона.
«Ставлюся до прилюдного годування добре, але вважаю, що у цьому має зберігатися інтимність між матір’ю і дитиною, тому можна використати накидку чи пеленку, щоб прикритися. Я, власне, так і роблю. З негативом поки не зустрічалась, але люди часом просто поглядом акцентують на цьому увагу. Наше суспільство, особливо старше покоління, ще частково не звикло і не готове до цього…», – зазначає Інна.
Олена Коробко, поки син був меншим, користувалася накидкою. Тепер годує грудьми без накидки.
«Відколи годую на людях, не стикалася з негативними реакціями. Можливо, просто не помічала їх. Навпаки – буває підтримують, особливо жінки. Кажуть, що це класно, адже для дитини дуже корисно. Траплялися випадки, що годувала грудьми і в кафе, і в парку, і в супермаркеті. Але все ж таки обирала для годування більш відокремлені місця», – каже Олена.
Акушерка-гінеколог Лілія Левенець закликає громадськість бути толерантними, адже грудне вигодовування – це природній процес.
«Дивно спостерігати за тим, коли є осуд, негативні емоції та висловлювання, прискіпливі погляди у бік мами, яка годує дитину в публічних місцях. Кому неприйнятно або неприємно дивитись, як жінка годує дитину грудьми – не дивіться і не засуджуйте! Дитина має право їсти, коли захоче, на вимогу, а мама має право годувати тоді, коли потрібно і там, де їй зручно!», – каже акушерка-гінеколог.
Експерти видання «Гендер в деталях», яке займається поглибленням гендерних знань в українському суспільстві, наголошують, що жінки не повинні соромитись годувати дитину грудьми, бо мають право робити це де завгодно.
Важливо, щоб через стереотипи і нетерпимість суспільства, жінки не відмовлялися від грудного вигодовування. Тому толерантність спільноти до цього процесу є необхідною.
Теги: грудне вигодовування, материнство, вибір жінки, діти, опитування, спільнота.
Авторка: Тетяна Тимчук